- чубити
- -блю, -биш; мн. чу́блять; недок., перех., розм.Бити кого-небудь, хапаючи за чуба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чубити
Смотреть что такое "чубити" в других словарях:
чубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чублення — я, с., розм. Дія за знач. чубити, чубитися … Український тлумачний словник
бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) … Словник синонімів української мови
вичубити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
